ЖИТТЯ ЗА МОВУ ВІДДАЛА
( Пам'яті Ірини Фаріон )
Пішла від нас Ірина Фаріон,
Злякався ворог сло́ва українки,
На жаль це – дійсність, не жахливий сон…
Злякався ворог берегині-жінки.
Вона була́ за духом бойова,
Була́ різка, але була́ правдива,
Не підбирала лагідні слова,
Що ли́лись з вуст, неначе сильна злива.
Не кожному слова́ ці до душі́,
Не кожному було́ це до вподоби,
Кого́сь пекли, неначе спориші,
Й задуматись не бу́ло в них і спроби.
Життя вело́ немовби по межі́,
Немов по лезу… мов по лезу бритви,
Бо біль за МОВУ крився у душі̃,
Було́ життя, неначе поле битви.
Словами рвала ворога вона,
І рвала тих, хто ненави́дить МОВУ,
Була́ у цьо́му не її вина…
Бо вбити хочуть нашу калинову.
Тому́ вона на захисті була́,
І риса – боязлива, не про неї,
Вона життя за МОВУ віддала́,
І кров її проли́лась на алеї.
22.07.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР