А мова,це мудрість Христова,
Яку дарував Господь на землі .
Це сонце - зоря світанкова
Засіяне слово - зерно на ріллі.
Мова ,це свята кров Христова,
За яку на плаху віддав життя.
Це дух - мамина колискова
Навчає з пелюшок жити дитя.
Мова ,це суть життя ,основа
Є молитва до пречистих небес.
Це оберіг - свята Покрова,
Щоб із мертвих, живим - дух воскрес.
Мова - це скарб , перлини слова,
У храмі молитви - любов , твій дім .
Це діалог з ближнім - розмова
Крок до розуміння передусім.
Мова ,це золота підкова
В сонячнім сяйві - пристань надії.
Це в душі - краса калинова
Берег любові - квітучі мрії.
Мова, для спраглих душ дзвіниця
У храмі на престолі - святий хліб.
У серці поета - водиця
На рушнику хрестик - золотий стіб.
А мова ,це блаженство слова
Вінець дарований нам на землі.
Писання молитов богослова
Сіяти зерно правди на землі.
Мова,це небесна криниця
Для серця, душі - цілющий бальзам.
Це з синіх гір - жива водиця
У час журби,та смутку лік від ран.
А мова ,це мудрість Христова
В кожного народу мова своя.
Зір - зоряна вервечка слова,
Причащає , щоб жила душа твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2024
автор: Чайківчанка