я став би Христом але небо цього вже не хоче
його розпинають за чесні дошкульні слова
воно мені каже заплющ свої праведні очі
й побачиш чому не бажаю Ісусів аж два
це геть не тому що любов до людей твоя дивна
і що через неї позбутися хочеш себе
ти в Мене такий що тобі максимально все видно
які неповторні всі й кожен велике цабе
до добрих ти завжди удесятеро був добрішим
та цього замало бо виріс уже не один
хто множить на нуль все добро й робить світ зовсім іншим
і ти маєш бути удесятеро до них злим
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2024
автор: Щєпкін Сергій