Стежка життя мого

Стежка  життя  мого  в'ється,
Долю  зозуля  кує.  
Кажуть,  що  щастя  дається
Кожному  в  руки  -  своє.

Може,  я  щось  пропустила?  
Чи  виглядала  дарма?..  
...  Літня  гроза  відгриміла,
Вже  підступає  зима.

Мовили  мудрії  люди,
Що  не  об'  їдеш  конем,
Те,  що  призначено  -  буде!  
Успіх  чи  море  проблем...

Буде  -  не  буде?  не  знаю,
Спогад  уже  не  болить...
Десь,  біля  самого  краю,
Ще  зупинюся  на  мить.

Знаю,  що  я  неодмінно  
Хвилю  удачі  зловлю!
Ради  такої  хвилини  -
Вірю,  надіюсь,  люблю!

2  липня  2024  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2024
автор: majra