СЛОВА ЗОСТАЛИСЬ, МОВ СКРИЖАЛІ
( Пам’яті Ірини Фаріон )
Життям за МОВУ заплатила
За те, що МОВУ берегла,
За те, що так її любила,
На стражі МОВОНЬКИ була́.
За те, що МОВУ захищала,
Словами йшла за неї в бій,
Ціна яка буде́ – не знала,
Не знала ворога затій.
Слова́ її були́ колючі,
І бу́ли гострі, наче ніж,
Були́ глибокі і жагучі,
Прорубували все навсті́ж.
Ніколи слів не підбирала,
Рубала ними, як мечем,
В цей спосіб МОВУ захищала,
Була́ до МОВИ все лицем.
Пішла з життя, а ворог радий,
Що мовознавиці нема,
Що не стоїть вже на заваді
І словом більше не пройма́.
Пішла в невіданії далі,
Хоч непохитною була́.
Слова́ зостались, мов скрижа́лі…
За них життя своє́ й дала́.
24.07.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР