Він задоволений собою,
З ним сперечатися вам — зась.
Як заперечиш ти герою,
Котрий урок любому дасть?..
Людей судити — як два пальці...
Все по полицях розкладе...
А так, чужі щоб взути капці, —
Це він ніколи і ніде!
Він бачить чорне, або біле,
Відтінків у житті нема...
Аби лиш, після, не боліло,
Коли дійде, що все — дарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2024
автор: Патара