Тихо вітер шепоче на вухо

Тихо  вітер  шепоче  на  вухо:
Не  забула  його?  -  він  питає.
Ти  скажи,  хай  не  падає  духом.
Щоб  узнати  -  мені  докучає.

Все  затихло  навколо,  ні  звуку,
День  зимовий  повільно  згорає.
Десь  сховалась  у  серці  розлука,
Вітер  відповідь  довго  чекає.

Похитнулася  гілка  бузкова,
Нагадала  утрачений  рай.
Знову  тиша  якась загадкова,
І  почула:  усе  ти  згадай.

І  спливала  минула  весна,
Кожна  квітка  про  це  промовляла.
Але  ж  зараз  цвіте  вже  зима.
Нащо  снігом  усе  закидала?.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2024
автор: Cнежана