Мені мама дала в дарунок ніж,
З чорним лезом, чорна його душа.
Та не знала мама, що я бандит,
А в кишені схована анаша.
І на смерть був так схожий мій старший брат,
Обіцяв взяти в справу коли-небудь.
Вчив по зорях шукати свій шлях назад
І як золото перетворити в ртуть.
Показав він де правда, а де брехня,
Де знак долі й де просто дорожній знак.
А сестра мені каже, що виродок я,
Та я впевнений, що не вважає так.
Траса в небо іде, Сонце наче ток,
А в кущах лежать черепи корів,
Вітер, мов вогонь і пече пісок,
І машина майже скотилась в рів.
Водія трясу: - Гей, Не спи, малий!
До кордону їхати ще пів дня.
Це молодший брат. Він, як чіп, бухий;
Каже не вмирай, бо з тобою я.
Хилить в сон, притуплені відчуття,
Брат кричить, та в в вікнах уже пітьма.
Дарувала мама мені життя,
Та забула вкласти мені ума.
І в легенях від пострілу бʼється страх,
Кров біжить, заливає відкритий рот.
З лоба піт витирає мені сестра.
Каже: - Якщо здохнеш, то вбʼю! Урод!
Переклад пісні гурту ZWYNTAR “Подарила мне мама, однажды нож»
Послухати можна тут [url=""] https://www.smule.com/sing-recording/2633091680_4906681523[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2024
автор: Лада Квіткова