час не спинить ніхто
стою у старому пальто
біля того самого моста
і рахую, як хворий до ста
не обійме на жаль вона
обіймає лише війна
ці обійми вже надто міцні
і плювати вже так, чи ні
кров змивають холодні дощі
хтось готує з нічого борщі
нерви пишуть, а серце ні
на дорозі валяється німб
десь далеко триває банкет
в Україні ж атаки ракет
це не фільм на каналі "тет"
їсть собака людский хребет
психіатр напився і спить
хтось забув, що життя лиш мить
і цю мить відбирають вони
щастя там, де немає війни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2024
автор: Miha_Poetry