[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lRdVHE6hu5M[/youtube]
По ставочку вітер віє,
Хвилями гойдає.
В дівчиноньки серце мліє:
Милого чекає.
- Місяченьку ясний, з неба
Освіти стежину.
По ній милий йде до мене,
То хай буде видно.
Приспів:
А хвилі миють кладочку,
Хлюпочеться вода.
Спішить хлопчина здалечку
До ставу, де верба,
Бо там його дівчинонька
Чекає уночі,
А в небі ясні зіроньки
Всміхаються вгорі.
Вийшов місяць із-за хмари
Та вниз подивився.
- Не хвилюйся, будеш в парі,
Тільки не журися.
Беріг зліва й беріг справа,
Миє їх водиця.
Дівчина жде біля ставу:
Гарна, білолиця.
Приспів.
Місяць світить на доріжку,
Хлопця проводжає.
Де на нього у цю нічку
Дівчина чекає.
Зорі в хвилях на ставочку
Ніженьки купають
Та на хлопця й дівчиноньку
Зверху поглядають.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2024
автор: Ольга Калина