ПРОСТИМО….

Вуркоган  і  клізми  син  він  -  
Кончелига  ліліхутін,  
Та  його  народ-ідіот,  
Вторглись  в  Неньку-Україну,  
Переср@ли  нам  малину,  
Запохабили  увесь  компот...  
Чи  ми  пробачимо    всі  жертви,  
Що  вдіяв  уzький  мир-страхолюд?  
Так...  Бо  алмазний  наш  українській  люд....  
Простимо...  Кєди  вони  всі  будуть  мертві....  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2024
автор: О. Хвечір.