Ти - стріляєш у моє небо
Увірвавсь, як звір з війною у дім.
Скажи,що є святе для тебе?...
Коли спалюєш ти - душу у нім?...
Ти - стріляєш у моє небо
Живих ,і мертвих топчеш в могилі.
А прийде бумеранг для тебе
Впадеш, будеш жити як в горнилі.
Ти - стріляєш у моє небо
Навіяв вітри, грозу , ураган.
Скажи,що знайшов ти для себе?...
Скарби душі, а чи сліз океан.
Ти - стріляєш у моє небо
Але воно не впаде до землі.
А дощем проллється для тебе
Сонечком ясним зійде в імлі.
Ти стріляєш у моє небо
Стеляться чорні хмари, і туман.
Кажеш, що силач , влада в тебе...
Що між сівачів, ти - цар, на троні - пан.
Ти - стріляєш у моє небо
У Бога сонця - планету життя.
Я відкрию браму для тебе,-
Щоб на колінах просив каяття.
Ти - стріляєш у моє небо,-
Але воно не впаде в океан.
Зоре цвітом засяє для тебе
На землі стане ліком для ран.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2024
автор: Чайківчанка