- Учись язик тримати за зубами! -
Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.
Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Вони вже, певно, випадуть усі.
25.07.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2024
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР