Гірка…
Я в бій пішов за тих, кого любив,
і ними був убитий поза боєм.
Я вільними дорогами ходив,
і там колись був названий «героєм».
За сміх дітей, жіночі чисті руки,
я проливав свою й ворожу кров.
Я віддавав свої найкращі роки,
аби відчути ніж, а не любов?
Солона…
Я бачив всі моря і океани,
любив я хвилі сильні і слабкі.
І від солоної води отримав рани,
безболісні, смертельні, і м’які.
Я йшов на дно із кров‘ю на устах,
з уламками, що заховає море.
Я був в красивий селах і містах,
та лиш вода могла змивати моє горе.
Солодка…
Я бачив сотні лиць за сотні днів,
і тисячі я слухав голосів.
Її очей забути не зумів,
вона була ясніша кожних снів.
В її очах я космос споглядав,
ми разом з нею гори підіймали.
За неї і життя своє віддав,
аби її солдати не впіймали…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2024
автор: Zak_Marko