До біса красива

Застигну,  буває,  в  картину  німу,
Хоча  це  мені  не  властиво,
Застигну  й  дивуюся,  віри  не  йму,
Яка  ж  ти  до  біса  красива.

Розпінена  хвиля,  травневий  бузок,
Свіча,  що  ніколи  не  гасне.
Усе  в  тобі,  наче  пастельний  мазок,
До  біса,  до  біса  прекрасне.

Немов  тебе  скульптор  із  глини  зліпив,
Немов  тебе  вимовив  ритор.
Застигну  й  дивлюся,  дивлюся  без  слів.
Ну  що  за  диявольський  витвір?

Солодка  миттєвість,  спонтанний  інтим  -  
Отак-от  покірно  стояти.
Мовчи,  я  любуюсь,  я  вражений  тим,
Яка  ж  ти  до  біса  п*здата.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2024
автор: Іван Блиндюк