Не забувай мене, прошу. Не забувай.
А випікай щодня у серці коровай.
Ним підгодовуй мене протягом доби ,
Нехай тримає мою душу в час журби.
З моєї крові та із дум моїх не йди.
Чуття не спалюй, не лишай по собі дим.
Смичком любові доторкайсь до струн душі.
Диво-мотивами заповнюй в ній коші.
Знай, в дні дощів мені ти – сонця соло й бек.
І дощ ти – в час п’янких та безконечних спек.
Ти – ранок мій, обід і вечір, крок і злет.
І ніч моя – смачна, солодка, наче мед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)