я памʼятаю прапори усіх країн світу,
але ніколи не згадаю колір твого сліду.
не хочу мати нічого до твоїх дивних наук,
улюблена техніка танцю - вищий мах рук.
мені ніколи не бути щасливою доки
ти не побачиш у очах моїх плач і жорстокість.
у мене більше немає на ці сльози сил.
я стою уночі, на фоні звуки могил
на рахунок фіксацій фігур у мене слів немає зовсім.
я не бачу звʼязку між синім небом і волоссям.
я не бачу, де пишу, але мій почерк та мій стиль
буде видно як стану сильніша за радіохвилі.
06.X.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2024
автор: Леся Довженко