Грійся, метелику, грійся

***
Грійся,  метелику,  грійся.
Літа  лишається  -  місяць.
Ще    невловимі  печалі…
їх  ми  щораз  приручали.

Пише  фрагменти  прологу
тиша  ріки:  про  дорогу
звіяного  падолисту  -
плине  повз  берега  виступ.

В  трепеті  хвильному  тому
місця  не  буде  нікому.
Риба  хіба  що  шубовсне,
сонце  хапаючи  тоскне.

В  кошиках  трав,  деревію
липень  вигойдує  мрію.
Псел  супокійний,  узлісся…
Грійся,  метелику,  грійся.

Автор  фото  Надія  Позняк

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2024
автор: Надія Позняк