Гаснуть сутінки, тиша кружляє,
З кажаном хороводить танок.
Соловей у гаю не співає,
І не видно на небі зірок.
Хмари темні нависли патлаті
Над стернею, що впилась дощем.
Понад лугом, що вкритий картатим,
Різнобарв’ям квіток, мов плащем.
Ще нависли над лісом притихлим,
Що лисички жовтенькі приспав.
Ліхтарем - світлячком тим привітним,
Що прохожих усіх зустрічав.
Хто йшов здалеку втомлений й зблизька,
Хто життєвий ніс шлях на плечах.
В кого доля щаслива й сирітська -
Лиш би вогник в очах не зачах.
Прийде ж ранок, обрамлений сонцем,
З теплим подихом нового дня.
Залоскоче промінням осоння -
Обнадію пригорне душа.
26.07.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2024
автор: Валентина Ланевич