Помер ще один друг,
Та міг тривало жити.
Не поміг рятунку круг,
Спалились життя миті.
Любив надто оковиту,
Без неї йому, як дихати.
Не їжі смак соковитий,
Шукати її йшов з хати.
Себе руйнував вперто,
Він викладав в універі.
Книги в доробку конверті,
Ніби безхатько у сквері.
Воював відважно в АТО,
Тримаючи міцно автомат.
Не маючи доплат за це,
З вуст злітав його мат.
Міг ще бути тривало,
Не мав ні дітей, ні жінки.
Спиртне життя урвало,
Своєю смертю фінки.
15 лютого 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2024
автор: Володимир Кепич