НЕ НА ЧАСІ
Постійно чуєм: «Не на часі»,
Слова́ ці чуєм знов і знов,
Живе роки наш нарід в страсі,
Зате «на часі» ллється кров.
Постійно чуєм: «Не на часі».
А що ж на часі? Розкажіть!
Чому́сь до слів цих дуже ласі…
Подбали й тут зазделегідь?
Та чи на часі нас вбивати?
Та чи на часі йти з життя?
На ЧАС той скільки ще чекати,
Й яке він має прикриття?
Постійно чуєм: «Не на часі»,
Але для ко́гось саме час.
А що ж робити бідоласі,
Бо це він чує повсякчас?
Коли вже скажете: «На часі!»?
Коли почує це наш люд?
Що ще приховано в запасі?
І «НЕ НА ЧАСІ» буде суд!
Постійно чуєм: «Не на часі»,
Та час давно уже прийшов!
Слова́ кида, як темній масі,
Й давно всі ме́жі перейшов!
Постійно чуєм: «Не на часі»,
«Те не кажи», «Те не роби».
Не обрубають крил, мов птасі!
Затямить всім: «МИ – НЕ РАБИ!».
26.07.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР