Не питай, звідки сонце, райдуга, хмари,
Чом хвилюються море і зірки палають.
Розкажи, розкажи де беруться ті чари,
Зорепади в очах не зникають.
Бачиш, сріблом горять в вишині фіоніти,
То фіалки, троянди, блискучі нарциси.
З ароматом гітари, ну, а може трембіти,
То актори на небі, грайливі актриси.
Не питай, не питай, де беруться ті ноти,
Арфи грають коханням, і так бурхливо...
Діалоги в театрі, а вдома блокноти,
Монологи і ночі. Хтось пише. Чутливо.
#2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2024
автор: Каа3003