Важкий мій хрест, мабуть, не донесу...
Не з дерева, а з каменю і криці.
... Я перестала бачити красу,
Життя, мов сон, що безкінечно сниться.
Дивлюсь на світ, немов з далечини,
Дорога є, а сили йти - немає.
Довкола замість квітів полини,
Гірчать в душі, і серце знемагає.
Хоч знаю я, що не лише мені,
Сьогодні важко, боляче і гірко...
Ще вірю я, що там у вишині,
З-за хмар зійде моя щаслива зірка.
- Важкий твій хрест?.. А плакати не смій.
Комусь буває важче і страшніше...
Але ж мені на плечі тисне МІЙ,
І я не можу вибрати щось інше.
... Іду, несу, і плачу, і молюсь,
Розказую свої печалі Богу.
Я вже давно нічого не боюсь,
Я маю день - сьогодні!
І - дорогу ...
16 липня 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2024
автор: majra