Вершина літа!
А я тримаюсь, мов за павутинку,
За квіточку, травинку і стеблинку.
За той промінчик сонячного дня.
Який мене, легенько, мов пір'їнку,
На крилах мрій, у чарівну хвилинку
Аж на вершину літечка підняв!
А звідти видно геть усе на світі,
Безмежне море зелені і квітів,
Степи і ріки, гори і поля.
І хочеться спинитися в тім літі,
І зберегти в душі найкращі миті,
Коли цвіте і дихає земля!
Коли липневе сонце на вершині,
Голубить ниви і озера сині
І наливає золотом сади.
Пошли ж, мій Боже, щастя Україні,
Дай сили, волі і снаги людині,
Спожити в мирі зібрані плоди.
15 липня 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2024
автор: majra