Народе мій погноблений, повстань,
Розкинь зерно свідомости-основи!
І серед найважливіших завдань
Ти мусиш зберегти любов до мови!
І та любов міцнішою за сталь
Повинна бути й ніжною, як дотик!
Щоб слово було чисте, як кришталь,
Без домішок нав'язаних екзотик!
Щоб соромно в майбутньому синам
І донькам нашим не було ніколи!
Щоб з вірою заходили у храм
І не цурались вже своєї мови!
Народе мій погноблений, повстань,
Не дай знущатись більш з своєї мови!
Без неї нас чекає чорна хлань,
Нам завжди будуть ставити умови!
10-11 листопада 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2024
автор: Ruslantsio