життя нічне себе ховало
від підлабузництва сохи
і в той же час до зорь волало
заривши очі в ворохи
так ніби в Дельфи чи в Сократа
так ніби у природу хвиль
гриміло в грім запанібрата
в героях що не мають крил
у тиші камерного гніву
де здібний праведник й віщун
як Пан і ладан і олива
як ворон в голубі й цвіркун
як вся надмірність каганату
що у осоці не догнив
і вже собі готує грати
між пізніх жнив…
https://www.youtube.com/watch?v=GdYCrzj1CxI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2024
автор: bloodredthorn