Нам набридли вуаєристи

Подаючи  каву  Він  витримав  Мій  погляд,  ‘осягнув’
Бездонна,  шкода,  що  не  Наша,  фліртую  не  очікуючи
Мо  тоді  Я  був  Собою,  або  це  все  кофеїн  з  терпенами..  
Я  мав  очікування  підступності,  роль  ‘заумний  дурник’,
Не  зібране  волосся  здавалося  лиш  таким,  конопляне  ма..
Орієнтуючись  лише  на  голос  з  нашийника..  Вона  гадала,
Що  Мала  -  хлопчик,  Лейлу  ж  це  розсмішило,  –  Кішечка!    
Ми  розказали  Лірі  більше,  аніж  знали,  розмова  відкриває  
Маючи  витримку  -  Вона  берегла  воду  у  сльозах,  
У  яку  дичину  Мене  втягнуто  недолюбленими..  

До  раю  не  пропускають  з  багажем,  це  точно  пекло..
Вони  тут,  у  беззоряній  Ері,  бо  емфатичні  психи  
Переймаємося  шкодою  від  свого  Вольового  свавілля
Деструктивне  кохання,  і  Нам  набридли  вуаєристи  

Це  клаптик  з  другої  частини  Дітей  обіцянки  

Діти  обіцянки  І  -
https://booknet.ua/book/dti-obcyanki-b421320

Інстаграм  -  https://www.instagram.com/valgalarn/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2024
автор: Enol