Лине Жайворонка гук, *
На ріллі - поважний Крук:
Гордовитий, очі пильні,
Думає, що він, - всесильний.
Бачить, Жайвір в синім небі:
- Годі там кричать! Не треба
Мій "сніданок" тут лякати,
Краще б ти навчивсь співати.
А то крильця лиш тріпочуть,
Доказати ніби хочуть:
Бач, який я тут мастак, -
Тьху! Бездара не співак!
Жайвір сів поблизу Крука,
Каже: - Не проста наука...
Давай Ти, я буду вдячний
Вчитись треба - безперечно!
Крук в поважну позу став,
Гордо голову підняв,
Закрив очі і щосили:
- Кар! Кар! Кар! - заголосив він.
З переляку горобці поховались у кущі.
Зайчик вмить схопивсь за вуха
і помчав у ліс щодуху...
Тільки Крук-хвалько стояв
- Кар-р-р! - кричав і горло рвав.
Весь охрип і безголосий
Ждав "на Біс" його попросять.
_ _. _
Тут мораль без викрутаса: *
Був ніхто - ніким й зостався.
Скільки в позу не ставай
Горло рви не надривай,
Як би ти не вихвалявся,
Знай - оцінять, не старайся.
Примітка: байка для дітей шкільного віку.
* Гук - тут сукупність багатьох звуків
за силою і частотою.
* без викрутаса - тут без хитромудрості.
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2024
автор: Галина Лябук