А ось і все закінчується липень,-
Серпень одцвіте, як Піонія в саду.
І заплаче дощем небо блакитне...
Літо згорить , як зірка під зорепадом.
А на порозі серпня стоїть осінь...
Залопотів птах в осіннім тумані.
Вітерець розплітає вербі коси
І вже прохолодні ранки на світанні.
А ще вчора липень у царстві літа
Збирав в житі сині волошки у букет.
До ніг стелились трави - море квітів
Сизокрилий птах розправляв крила у злет.
Закурликали у небі журавлі
На перехресті літа пройдених доріг.
Я шукаю своє літо на землі...
Час - віртуоз сіє на коси перший сніг.
Там, де ходили лебеді кохання
Заросла стежечка у рай літа в трави.
Відлунює музика на прощання
Солодить струна сонячної октави.
Я лечу у небо немов білий птах
Шукаю тепло сонця - літо золоте.
Я заблукала у полі, у житах...
Там, де у травах - квітка щастя цвіте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2024
автор: Чайківчанка