Вже не печуть паси промінні
В затінні, де дрімає сад,
Де липень в'яже тіні тлінні
Снопами спогадів на лад.
Троянди вморені плетінням,
У частоколі огорож,
Схиляють голови служінням
До настрою гостей, вельмож.
Потоне небо нерухомо,
Зів'ється у пташиний рай,
Розстелить вечір видноколом,
Надії провидіння плай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2024
автор: Валерій Лазор