Прийди до мене, світле майбуття,
Й лишись зі мною на усе життя.
Прийди у почуття мої й думки,
Щоб жив на світі цім я залюбки,
Не знаючи ні горя, ні біди
Повік. Лиш, світле майбуття, прийди.
Я прагну лиш з тобою кожну мить
Свого життя на цьому світі жить.
Прийди до мене, світле майбуття.
В тобі вбачаю сенс свого буття,
Що надане мені на світі цім,
Щоб я з тобою жив щомить на нім,
Допоки все ж воно дня одного
Навік не дійде до кінця свого,
Чому зарадити не зможу я.
Така вже доленька людська моя.
Прийди до мене, світле майбуття.
Хай навіть і не буде вороття
Вже до життя, коли воно мине,
Адже воно у мене лиш одне,
Як в кожного з людей на світі цім,
Та лиш з тобою прагну я на нім
Його прожити і робить як слід,
Щоб добрий по собі лишити слід,
Хай навіть і не буде вже мене
Тоді, коли моє життя мине,
Та інші люди й далі будуть жить.
Звичайно, що до них теж добіжить
Черга́ покинути цей світ навік,
Коли скінчиться їх життєвий вік.
Євген Ковальчук, 26. 01. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2024
автор: Євген Ковальчук