Дві сестрички говорили:
- Як то ми таки дожились.
Мама з татом так сварились,
Що тарілки навіть били.
- То на щастя. – каже Настя.
Бо ж побили необачно.
- Ну, не знаю, чи на щастя.
Та, на краще, знаю точно.
- А чому скажи на краще?
Можеш врешті пояснити?
- Бо тепер тарілок наче
Буде, звісно, менше мити.
29.07.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2024
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР