[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tYfprdQOcaU
[/youtube]
ПІСНЯ ВІТАЛІЯ НАЗАРУКА
Я знаю дивну річ: на світі є людина,
Що береже несказані слова.
А, може, це любов, а, може, це єдина.
А, може, й просто так, сама розрив - трава.
Ліна Костенко
------------------------------------------------------------------
Ось я пишу і сльози знову градом,
В них павутини бачу полотно.
Я вже ніколи не пройдуся садом,
Не подивлюсь в відчинене вікно.
Віталій Назарук
-------------------------------------------------
Ти поселивсь на небі, в тихім раї,
Чимало там таких, як ти.
Давно тебе уже ми не чекаєм,
Тобі, ми знаєм, важко в самоті.
Та ти живеш в піснях своїх, віршах,
Не можна їх нам просто так читати.
Ти так любив і цінував життя,
Надіявсь ще пожити, не вмирати.
Свою адресу всім нам написав:
"Я розмістився у сузір"ї "Лебідь".
Це Бог тобі найкраще місце приховав,
За твій талант, духовну щедрість.
Як ти любив, ми можемо позаздрити,
В твоїй душі цвіла Любові квітка.
Любив... не міг у цім лукавити,
В твоїх віршах живе сама Лебідка.
"Туди, де ти дивитимешся в небо,
Знайдеш на нім небачену зорю.
Я розмістився у сузір"ї "Лебідь",
І навіть там тебе боготворю...
Віталій Назарук.
------------------------------------------
До дня пам"яті талановитого поета
нашого сайту Віталія Назарука.
https://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=11312
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2024
автор: Н-А-Д-І-Я