ЗАКОХАНИЙ
Цвіла весна, занадто рання,
теплом наповнювала груди.
А біля ніжного кохання
і вранці, і перед смерканням
навколо рухалися люди.
Весна цвіла, коли дощило,
й коли світило ніжно сонце.
Його любов щодня спішила,
без нього десь діла вершила,
він мріяв бути охоронцем.
Весна шуміла невгамовно,
на луг спускала квіти з кручі.
А він любив її безмовно,
любив душею, безборонно,
щодня чекаючи на зустріч.
Ходив закоханим ще б довго.
Блаженна трапилась причина,
штовхнув прохожий випадково
її прямісінько до нього,
й вони зустрілися очима.
Кохане диво найніжніше!
Їх лава сонячна накрила,
світ заспівав ще голосніше,
й що для обох найважливіше –
весна до них заговорила.
06.04.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2024
автор: на манжетах вишиванки