Я голос твій

Я  голос  твій

Я  голос  твій,  ти  чуєш,  Україно,
У  нім  –  відлуння  пережитих  літ,
Спів  жайвора  і  гіркота  калини,
І  цей  благословенний  Богом  світ.
Я  з  тих,  кому  болять-печуть  ті  рани,
В  яких  твого  минулого  тавро,
Не  одного  ти  вигнала  тирана,
Не  одного  втопив  старий  Дніпро.

Я  голос  твій,  кохана  Україно,
У  ньому  стогін  рідної  землі,
І  тих,  хто  у  борні  за  неї  згинув,
Нам  захищати  теж  її  звелів.
Сьогодні  ти  живеш  із  чорним  болем,
Затис  тебе  в  лещатах  московит,
Та  в  голосі  моїм  і  голос  волі  –
Він  сили  добавляє  і…  кровить.

Почуй  же,  світе,  голос  України,
Не  побажай  їй  долі  сироти,
Допоможи  воскреснути  з  руїни,
Адже  це  твій  обов’язок  святий,
Аби  торжествувала  всюди  правда,
Аби  не  гинув  миролюбний  люд,
Навіки  зникли  війни,  зло  і  зрада,
Не  загравай  з  потомками  іуд.

Я  голос  твій,  кохана  Україно,
Твого  я  поля  праведне  зерня,
Котре  в  молитві  лиш  згина  коліна,
Про  це  свідкують  небо  і  земля!
                                                                               3.07.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2024
автор: Ганна Верес