Я просто хочу, щоб пішов дощ,
Отак, щоб видно не було сліз.
Червоно-чорні кольори - вздовж,
Жовто-блакитні прапори - скрізь.
Лягти б на землю біля тих плит
І стати квіткою поміж трав.
Тут у скорботі голосить світ,
Неначе з неба до могил впав.
І зі світлин у тіло йде струм
Очей, що дивляться тепер в рай.
Як умістити в душу біль-сум,
Щоб не розчавити її вкрай?
В лампадних вогниках горить мить
Шматує вітер прапорів стрій..
Тримайте, хлопчики, небес щит,
Бо не закінчений ще ваш бій.
Яна Сілецька-Васильєва
30 липня, 2024 р.
Львів, Личаківський цвинтар
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2024
автор: Сілецька-Васильєва Яна