Чекай мене, мов промінець весни,
Чи одинокий паросток частинку
Так, як чекають з фронту ті листи,
Ковтнувши сльо́зи смутку на хвилинку.
Чекай і літом, і в похмуру рань,
Коли роса покриє сріблом трави,
Як на вікні, розквітнувши герань
Всміхнеться ніжно, мов земні октави.
Чекай мене, як ще ніхто в житті,
Не міг чекати віддано і вірно,
Щоби на рідній, змореній землі -
Був мир і спокій, і найкраще світло!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик