Для кожного вона, як мати рідна,
Багата і барвиста водночас,
Усього на віку так натерпілась,
Була у засланні і таборах.
Її принижували, розтоптать хотіли,
Звести зі свту й знищить назавжди,
Але вона не впала на коліна
Та вистояла під час лиха і біди.
Повинен кожен з нас її любити,
Її політ високий, сильний, гордий,
Вона жила, живе і буде жити
Пісенна наша українська...( мова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський