/рондель/
Коник-маестро в п’янкім надвечір’ї
Краяв чуття – вигорали дотла…
Липовим медом душа, як бджола –
Крильця зав’язли у фугах ефірних.
Зі цвіркунами жалі́лася вірність,
Сповідь наївна сльозою текла.
Коник-маестро в п’янкім надвечір’ї
Краяв чуття… Вигорали дотла…
Солод прелюдій, нектари безмірні
Вкрила безжальна, холодна імла.
Все пережите, що так берегла,
Мовою нот оживив на клавірі
Коник-маестро в п’янкім надвечір’ї
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: Білоозерянська Чайка