ДУМКИ, ДУША Й НОВЕ ТВОРІННЯ
Нове творіння йде з душі́,
Ляга рядками на папері,
Думки́, неначе лемеші,
Та їм з душі́ відкриті двері.
Думки́ сную́ть, сную́ть, сную́ть
І струн душі́ вони торкають,
І сво́є прядиво прядуть,
На волю птахом вилітають.
Рядком лягають на папір,
Життя продовжують на ньому,
Не мають виміру і мір...
Вони бува гучніше грому.
Думки́ вирують в голові,
Плетуть творіння-павутину,
Цвітуть, мов квіти польові,
Нема думкам мої́м упину.
Думки́ творити помага,
Вони змальовують картину,
У кожній з них своя́ вага,
Не зупини́ть думок тих плину.
Ніщо́ не може їх спини́ть
Й назад не може повернути,
І лихо думку не приспить,
То ж їй ніко́ли не заснути.
31.07.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР