на двоє
навпіл
роз'єднаюсь
розділюсь
не вбережу себе одну, єдину
бо має бути мінус
має бути плюс
сама для себе я лиш половина
одній із них кортить у небеса
шулікою шугати крізь хмарини
а та, що тінь
а та, що несвята
чимдуж під монастирськії руїни
комусь світанок - заклик боротьби
і обладунків сталь м'якіш обіймів
комусь троянда підставляє шип
а хтось п'янкий від дурману суцвіття
котру мене ти обереш із двох?
чи плюс, чи мінус - що тобі пасує?
до раю шлях, чи шлях у світ зірок?
та, що вклоняється?
чи та, що вередує?
на двоє розділилась - поєднай
стежини пошуків звільни від перепонів
покірності чесноти захищай
і мінус мій кохай до несвідоми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: Лана Краска