І для душі буває насолода,
Осліплення, що не шукає вад,
Як сонце серед хмар, - сліпуча врода,
Як спалахи трояндових сонат.
Захмарна насолода, - чути скрипку,
Чи віртуозний прочитать сонет.
Поезія і музика так рідко
Душа стрічає раптом тет-а-тет.
Зустрінеться краса одного разу
Душі, та зрозуміє без підказок:
Ось поряд, під рукою, це вона,
Гармонія! В якій не місце вадам
І їй уже нічого не завадить, -
Нерозуміння падає стіна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: Рунельо Вахейко