Багато слів чулось часто,
До мене звернені друзями.
Та прикро, успіхи вкрасти,
Вони прагнуть зла дозами.
По тих словах в небо зліт,
Крил змах, без перешкод.
Та знов недалекий політ,
І падеш каменем, шкода.
Слова підтримки, нема дії,
Коли нагадував обіцяне.
Розбиті вщерть свіжі мрії,
Бере душу, як обценьками.
Забувай колег, що казали,
Про те що завжди готові.
При зустрічах у свят залі,
На потребу забуття змова.
Ніхто колег не змушував,
Торочити словеса єлейні.
Це надто мене зворушує,
Коли купались в басейні.
16 лютого 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: Володимир Кепич