Трафунок — цар землі та неба —
З’являється, де хочеться, як треба,
Доводить теорему: планом
Мені сказали бути — й ним я стану.
Гулькне зі світу паралелей
«Добриднем», сміхом, непізнання хмелем
І зникне на віків трильйони
В онтогенез, у глибочінь — ой-ой! — бездонну.
Є день, і свічку плавить вогник,
Але вістей із того світу жодних.
«Ти будь!» — його воскрéсить пам’ять.
Об’ява ж де й коли? — «не вам то знати!»
19:40:35, 13.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2024
автор: Ти-2