Плети мереживо із ни'точок життя
І дякуй Боженьку за кожну його мить.
Життя – це неповторне долі вишиття.
Не та мережка – і уже болить.
У візерунках ллється хай любов,
Добро снує найліпшу свою пряжу,
І бійся, щоби демон не зборов,
Й собі подібного не сотворив колажу.
Роби орнамент з благородних ни'ток,
Почуй себе й захоплюйся красою.
Запам'ятай, собі ти є найліпший критик.
…Ідуть дощі – вмивайся їх росою.
І бережи, мов скарб, мереживо життя,
І те, що є у ньому найцінніше,
І передай своє нащадкам вишиття –
Хай світло дня цілує гарячіше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А