Пісню згенеровано на НМ Октава
https://youtube.com/watch?v=sJMeHDlipxI&si=3b2czLIek2Vdunfj
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.
Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,
Роззявив пащу й зорі з неба вкрав.
Що - лють? І як не перейти межу?
Аж цвіркуни принишкли. Темінь, темінь...
Ти ж, воїне, стоїш над злом недремно,
Там, де і місяць знічено пожух.
І я молюся. Ця межа - із чим?
За нею зло, воно повинно щезнуть .
Бо граючись, підходить світ до бездни,
Де вовкулака дні нам полічив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2024
автор: Горова Л.