[youtube]https://youtu.be/xKmDWLyahRQ?si=W21tWSmt2hyLzNHy[/youtube]
[i][b][color="#94064b"]Зла ненависть втілює травми,
загонить в безвиході кут
й веде нас, страждальців, до драми,
з якої вже нас не вернуть…
Тож краще щось добре писати,
ніж зло, як Laino, ворушить.
Й повіють вологі пасати,
і спека розвіється вмить!
Й полине до страдників пісня,
торкнеться цимбалів душі,
а горе і смуток притисне
до краю журної межі.
Співаймо ж! Веселі ми люди!
Дійдемо до мудрості тям:
хто Неньку, як пісню, полюбить,
не йме гендлювання життям.
Примножуймо терени духу,
з любов’ю творімо добро!
Хто серце своє пильно слуха,
не носить злодійське тавро.[/color][/b]
2.08.2024[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2024
автор: Олекса Удайко