Дядя Гриша

                                     (Григорію  Миколайовичу  Янченку)
Ось  він  –  дух  козачий  у  плоті  –
сила  Божа,  погибель  вража.
Хто  ти,  Воїне?  Друже,  хто  ти?
Нам  історія  потім  розкаже.
Чи  є  люди  тебе  сильніші?
Не  стрічав  я  таких  донині,
кожен  з  нас  не  святий,  а  грішний,
Бог  такою  створив  людину.
Чуєш  линуть  слова  з  амвону?
У  набат  б’ють  церковні  дзвони…
ти  свою  зайняв  оборону
попри  всі  людські  забобони.
Повсякчас  дух  міцніше  сталі,
стрижень  віри  в  лихі  години,
коли  ми  всі  такими  станем,
не  здолає  звір  України.
03.08.24р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2024
автор: Микола Соболь