«Україно, ти сила свята. . !»

***

А  хто  вийде
Мене  зустрічати
У  цю  літню
Та  темную
Ніч,
Де  всі  сплять
І  не  буде  нас
Ждати
Ворог  підлий,
Що  голову  --  з  пліч,
Бо  вже  скоро
Світанок  настане
І  буятиме  осінь
В  садах  --
У  той  день  перемоги,
Що  має,
Найвірнішим  зі  свята  --
Солдат.


Плачуть  квіти
Й  дерева  змертвілі,
А  голубка  чекає  свого  --
Десь  орлом  виростають,
У  тілі  --
Внуки  сили,
Що  світло  живе  --
Зі  святого,
Як  воля  мого...


Буде  мертве
З  живим  колихати
У  святому,  що  пам'яті  лан,
Де  не  буде  уже  сива
Мати
Проводжати  у  смерть
Почекань
І  зійдемось  на  цвинтарі
Браття,
Щоб  у  Тризні
Тихенько  згадать
Тії  ночі  і  градів
Смеркання,
Яке  нам  всім  прийшлось
Сповідать...


Плачуть  квіти
Й  дерева  змертвілі,
А  голубка  чекає  свого  --
Десь  орлом  виростають,
У  тілі  --
Внуки  сили,
Що  світло  живе  --
Зі  святого,
Як  воля  мого...


Україно..!
Ти  мати  героїв
Україно..!
Ти  сила  свята..!
На  тобі  --  від  Всевишнього,
Знову  --
У  офірі  лежать  небеса
І  на  вірі,  у  предків,
Могилах  --
Зігріває  надія
Вогнем,
Що  воскресла  моя  Україна
Новим  віком
Семаргла  в  тотем.


Плачуть  квіти
Й  дерева  змертвілі,
А  голубка  чекає  свого  --
Десь  орлом  виростають,
У  тілі  --
Внуки  сили,
Що  світло  живе  --
Зі  святого,
Як  воля  мого...
______________________________
03.08.2024;  Paris  (Aurora)  ===========================

(!!!)

Автор  :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2024
автор: MAX-SABAREN