І впала в обійми
"Все добре, ти вдома
Я чайник по ставив на каву"
Так добре, та певне
Я тут не надовго
Мені тут не звикло
Тут грози та громи
Тут небо все нижче
І впала в траву
Некошену й росу
Спустошена.
Подихаю твоїм
Намолю ще сил у доброго Бога
Сховаюсь в твій тил
Відпочити з дороги
Як залишусь - сховай
Не показуй нікому
Ні той світ, ні той край
Що зростали у ньому
Лиш мене не шукай
У лісах знайомих
Де твій кожен крок
Стукіт серця роки по тому.
Тай чи вмієш ти так
Берегти не гасити
Світло, що димить на дахами
Тепло, що тремтить поміж нами
І рядки від землі до зірок.
Скрип старої брами
Саундтреки і звуки
Банальної драми
Нічні вокзали в млявій сірині
Усе що я не розказала
Тобі принесуть ангели ввісні.
Дай руку, ти мені
Вділи шматочок серця
І пусти, як той пил
З долонь і до неба
З повік і до раю
Я колись повернусь
Всі шляхи розгадаю
Як закінчаться бурі
І шторми відіграють
Ляжу біля тебе
Чи в землі у гаю
Пірну у польовий букет.
Скажи, чи це усе реальне?
Чи просто такий той сюжет?
Цієї банальної драми
І наш неповторний дует.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2024
автор: Shum